Nikon Imaging | Україна | Європа

Джамала

Джамала – відома українська співачка, блискуча переможниця міжнародного конкурсу молодих виконавців «Нова хвиля-2009» в  латвійському місті Юрмала. Нині вона закінчує роботу над своїм новим альбомом All or Nothing”, однак попри напружений графік зірка знаходить час для зйомок у кіно, подорожей  і, звичайно, фотографії.

- Джамало, нещодавно ви повернулись з Балі. Розкажіть про свій відпочинок!
- Так, це була приємна зимова відпустка – я два тижні провела на теплому сонячному острові. Прекрасно відпочила! Минулий рік був дуже складним, тому я відчула потребу розслабитися, відновити душевну рівновагу, зібратися з думками… Тож перед виходом альбому All or Nothing зарядилася енергією океану і сонця, набралася сил.

- Ви брали з собою нашу камеру Nikon 1 J2 ?
- Звичайно! Подорожуючи, завжди беру з собою фотоапарат. Я з задоволенням фотографувала – насолоджуватися краєвидами, яскравими барвами, новими враженнями. На Балі здійснилася одна з моїх мрій: я погодувала слона! Дуже люблю цю тварину, і в мене є  велика колекція слонів – від м'яких до скляних, залізних та ін. Отже, коли на Балі мене щось вражало, відразу фотографувала. Лише під час прогулянки Мавпячим лісом мені порадили заховати фотоапарат. Кажуть, мавпи забирають всі невеликі речі: окуляри, телефони, фотоапарати, пляшки з водою (сміється)...

-  Які ваші враження від користування новою камерою?
- Чудові! Фото виходять красиві та якісні, камера компактна й зручна у використанні. Її приємно тримати в руках, дуже красивий яскравий корпус.

-  Ви можете дати якісь поради фотолюбителям?
- Я поки не дуже досвідчений фотограф (сміється). Не завжди показую свої знімки стороннім, тож можу себе назвати теж фотолюбителем. Зараз багато з тих, хто купує собі хороші камери, одразу записуються в фотографи... Я вважаю, що фотограф – це справжній художник, це окрема складна професія.

- У вас багато професійних фотосесій та знімків зі сцени, а як щодо приватних фото?
- У мене є також чимало фотографій з дорогими для мене людьми. Я не виставляю їх на загальний огляд, залишаю собі. Такі фото багато важать для мене: переглядаєш – і відразу виникають приємні спогади.

- Як відбувається створення вашого образу для фотосесій: ви покладаєтеся на стиліста чи втілюєте власні ідеї?
- Стиліста в мене немає, але є люди, з якими я співпрацюю в рамках окремих проектів. Найчастіше вибір відбувається інтуїтивно: наприклад, я дивлюсь чиїсь роботи, відчуваю, що мені цікавий цей майстер, запам'ятовую, а потім звертаюся, коли виникає необхідність. Та в будь-якому разі, ми діємо спільно, я беру активну участь в обговоренні ідей, останнє слово залишається за мною. Ніколи не погоджуся на неприйнятний для мене образ.

- Чи траплялось колись, що ви забороняли фотосесію до друку?
- На щастя, ще жодного разу такого не трапилося. Були випадки, коли «забраковувала» окремі фотографії. Чому? Як я вже говорила, багато хто називає себе фотографами, та насправді вони – не професіонали. В результаті  –  спотворений колір обличчя, порушена пропорція фігури або невдалий ракурс…

- Як ви оцінюєте роботу українських «папарацці»? Ви слідкуєте за світською хронікою?
- Скажу чесно, дуже рідко буваю задоволена фотографіями «папарацці». Особливо засмучують знімки з концертів. Я – співачка, коли співаю, задіяні м'язи обличчя. Фотограф повинен про це пам'ятати. Можна зробити двісті фотографій з концерту, і на більшості буде негарне, спотворене обличчя, оскільки хороший момент зловити дуже важко. Вираз обличчя змінюється дуже швидко, і тут потрібен досить високий рівень репортажної зйомки, щоб встигнути зробити вдалі кадри. Та часто трапляється, що ЗМІ публікують одну жахливу фотографію, за якою люди й отримують уявлення про те, як я виглядала на концерті. Це несправедливо!

- Повертаючись до відпочинку, як і де ви любите подорожувати?
- Подорожі – це завжди прекрасно! Відпочинок може бути спокійним або активним, головні складові ідеального подорожі – це хороша компанія, гарний настрій і цікаве місце. І, звичайно, музика! Я люблю і теплі країни, і тропічні острови – чи то Куба, чи Балі, й, звичайно ж, Європу – особливо Італію та Іспанію.

- Що привозите з собою на згадку з інших країн?
- Найцінніше – враження! Амстердам запам’ятався цікавою архітектурою, тюльпанами й усміхненими людьми. Стамбул – різною стилістикою: він поєднує і Європу, і Схід. Лондон – джазом: в джаз-клубі в Сохо, куди я потрапила в понеділок увечері, було лише одне вільне місце – хіба можна не запам’ятати таку любов до музики! Про Дубаї згадую взагалі як про окрему цивілізацію – величезні споруди, не схожі одна на одну, високий рівень технологій… Переконана, що подорожі дуже збагачують внутрішній світ кожної людини.

- Чи зустрічалися на вашому шляху цікаві попутники?
- Завжди в подорожі можна зустріти цікавих людей. У Лос-Анджелесі, наприклад, випадково зустріла Кейт Мосс. А на борту літака до Бангкоку зустріла групу своїх шанувальників з Одеси. Було дуже приємно! Вони напрочуд смішно «пильнували» мене під час перельоту – чекали, коли я прокинусь, щоб взяти автограф і поспілкуватись.

- Чи траплялися з вами у подорожах особливі моменти, які ви запам’ятали на все життя?
- Це було кілька років тому в Лос-Анжелесі. Отже, тепле сонячне місто з фантастичною енергетикою, берег океану, небачені дерева і джаз-клуби. Під час однієї з прогулянок я зайшла до джаз-клубу й на мить мені здалося, що потрапила в кіно: пишні жінки в шикарних вечірніх сукнях, чоловіки в білих костюмах і капелюхах. Ніяковіючи я вийшла на сцену і виконала з ними пісню Begging You. Це було неймовірно! Одразу після виступу я подзвонила додому і захоплено прокричала у слухавку: «Я приїхала в їхню країну, заспівала їхню музику і вони аплодували мені стоячи!»

-  А що скажете про «кулінарні враження» в різних країнах?
- Під час подорожей завжди намагаюся побувати в ресторанах з місцевою кухнею. Мені близька середземноморська кухня, особливо італійська. Обожнюю пасту різних видів, з неймовірно смачними соусами, сирами та свіжими морепродуктами. Італійська піцца взагалі ні з чим незрівнянна, а ще в Італії напрочуд смачні десерти та солодощі. Мені дуже подобається, що в середземноморських країнах справжній культ їжі! Імовірність, що тобі подадуть щось несмачне, дуже мала.
До речі, мої кулінарні смаки можуть змінюватися після мандрівок (сміється). Раніше я завжди байдуже ставилася до креветок. Та після відпустки на Балі, що називається, «підсіла» на них. Їла свіжі креветки щодня!  На Балі всі страви гострі, але дуже смачні.

- Що завжди берете з собою в подорож?
- Камертон та професійний диктофон Zoom! Камертон завжди зі мною, тому що я розспівуюся щодня. Диктофон я теж не викладаю з сумки, адже натхнення може прийти будь-якої миті. Дуже часто мелодії, які народжуються в несподіваних місцях, стають прекрасними піснями!
Також, аби за п'ять хвилин я могла навести красу, обов’язково беру пудру з дзеркалом Yves Saint Laurent, помаду приємного рожевого кольору, бальзам для губ і гребінець у формі мікрофону. Завжди беру з собою яскраве, але класичне взуття. Якщо раптом мене запросять на світський раут, черевики напевно будуть гармоніювати з класичною чорною сукнею. І, звичайно, у моїй валізі завжди є парфуми. Без цього не може обійтися жодна дівчина – весь час хочеться насолоджуватися улюбленим ароматом!

- Яке особливе місце ви відвідали минулого року, куди б обов'язково порадили поїхати рідним та друзям?
- Фестиваль North Sea Jazz в Роттердамі. Для мене він пройшов у режимі нон-стоп: за три дні я відвідала 21 концерт. Приголомшлива подія, 70 тисяч меломанів з усього світу слухають кращих джаз- і соул-виконавців сучасності. Хочу, щоб і в Україні нарешті з'явилися музичні фестивалі подібного рівня. Я давно мрію про бурхливе фестивальне життя в нашій країні, про хороші фестивалі джазової, академічної, народної музики. Талановиті виконавці повинні розкривати себе не в нескінченних талант-шоу, а на фестивальних майданчиках! І щоб всі замість перегляду телевізійних програм ходили на живі концерти!

- А на якому останньому музичному концерті побували ви?
- На Балі я була на клубному джазовому концерті співачки Рахма. Лишилася в повному захваті від рівня виконавиці та якості звучання. Наприкінці січня побувала на київському концерті Дмитра Хворостовського. Дуже сильний виступ! Після концерту ми зустрілися з Дмитром за лаштунками, обмінялися дисками і враженнями про творчість одне одного.

- Над яким музична проектом ви працюєте зараз?
- Саме зараз закінчую роботу над своїм другим авторським альбомом All or Nothing («Все або нічого»). Він вийде вже в березні. Отже всі думки зайняті новою платівкою і майбутнім сольним концертом у Києві в Жовтневому палаці. Приходьте! Чекаю на вас 26 квітня!

- Дозволити «зазирнути» за його лаштунки?
- All or Nothing – це програма, яка на сімдесят відсотків містить нові пісні, ще не відомі моїм прихильникам. Та поряд з прем’єрами я виконаю такі улюблені хіти, як Smile, «Верше, мій верше», It's Me Jamala, You're Made Of Love. Також я виступлю з новим складом – чудовою командою з кращих музикантів Києва.  

- Джамало, кого ви вважаєте вашими головними вчителями в музиці?
- Напевне, спершу ними були мої рідні: мама та бабуся навчили народним пісням, а тато постійно приносив додому народну музику – кримськотатарську, іранську, азербайджанську. І в джазі, і в класиці, і в східній музиці мені подобається те, що для її виконання потрібен голос – потрібно максимально виявити свою вокальність. А ще можу сказати, що моїми «вчителями» в дитинстві були всі мої улюблені виконавці (сміється). Потім в 14 років вступила до Сімферопольського музичного училища ім. П.І. Чайковського і вже співала, наслідуючи Елу Фіцжеральд – копіювала її манеру, обертони, породження звуку. Далі вступила до консерваторії – тож на моєму шляху зустрічалось багато гарних вчителів.

- Чи є людина, до думки якої ви завжди прислухаєтеся, хто є безумовним авторитетом для вас?
- Я довіряю своїй інтуїції. Якщо сумніваюся, питаю батьків і людей, з якими працюю. Їхня думка для мене важлива, та останнє  слово – моє.

- У вас в житті був момент, коли вас запросили працювати до Америки. Не шкодуєте, що не поїхали?
- Так, під час поїздки до Лос-Анджелесу я зустрічалася з Уолтером Афанасьєвим, відомим американським продюсером й автором пісень, зокрема хіта з фільму «Титанік» My Heart Will Go On. Він має свою продюсерську фірму, тож пролунала пропозиція переїхати до Америки. Це було дуже заманливо, та мене здолали сумніви. Врешті я зробила свій вибір і нітрохи про нього не жалкую. У мене планувався запис альбому, і я розуміла, як легко буде втратити індивідуальність, якщо я погоджуся на переїзд. Уолтер робив приголомшливі альбоми для Мерайї Кері та Уїтні Х’юстон, він хороший автор пісень і саундпродюсер… Та було багато ризиків, що він «перекриє» мені кисень і не дасть робити ту музику, яка подобається саме мені.

- В Україні все більше музикантів починають співати англійською мовою. Як ви до цього ставитесь?
- Я дуже добре розумію цю тенденцію, адже мій альбом For Every Heart практично повністю англомовний. У новому альбомі буде трохи по-іншому: в ньому три пісні російською, одна кримськотатарською і сім або вісім англійською. Те, що багато молодих артистів надають перевагу англійській мові, я пояснюю бажанням робити якісну музику. У жанрах, в яких я працюю, вся якісна музика співається англійською. Музика соул, джаз, блюз – це на сто відсотків англійськомовні напрямки.

- Чи є у вас улюблені виконавці?
- Уїтні Х’юстон чи Мерайя Кері є для мене прикладом вокальної поп-музики, вокальної – підкреслю, саме вокальної. Англійська мова не заважає співати. Цим можна завдячувати великим співакам епохи Луї Армстронга і Біллі Холідей. Вони залучили до популярної музику розмовну мову, сленг, адже літературна англійська теж дуже складна і співається так само важко, як і будь-яка інша літературна мова. Співаки 1940-50-х виконали величезну роботу! На жаль, в Україні з англійською мовою все не так просто. У нас ще дуже мало людей, котрі володіють англійською, і взагалі сприймають музику на цій мові. Для мене це величезна проблема.

- Чому для вас це важливо?
- Іноді бачу в глядачів на обличчях розгубленість, бо вони не розуміють слів пісні повністю. А я, як автор, хочу, щоб мене розуміли! Тому перед виконанням практично кожної пісні я роблю невелику анотацію, розповідаю, про що буду співати. З телебаченням трошки складніше: коли я приносила відео Find Me і It's Me, Jamala, програмні директори каналів казали мені: «Добре, ми це все візьмемо, але ви ускладнюєте собі завдання. Ви автоматично стаєте конкурентами Бейонсе  та  Ріанни». Тобто вони говорили про те, що моя пісня буде сприйматися не як музика вітчизняного виконавця, а в контексті музики західних зірок.

- Чи є у вашому репертуарі біографічні пісні?
- Гадаю, всі мої пісні певним чином пов’язані зі мною. Неможливо співати про те, чого не розумієш, адже слухач одразу відчує фальш. Намагаюся бути щирою: під час виступів та зйомок кліпів імпровізую, прислухаюся до найменших порухів душі.

- Зараз ви – зірка сцени. А чи відомий вам смак «негламурного» життя ?
- У студентські роки ми з сестрою працювали офіціантками в кафе пансіонату моїх батьків. Цей досвід я запам’ятала на все життя. Він навчив мене витримці, терпінню, повазі до будь-якої праці. Ми тоді розуміли, що заробляємо собі на навчання й допомагаємо родині. І, повірте, ми не вважали, що це принизлива робота для того, хто вважає себе музикантом. Важко бути офіціантом або посудомийкою, та й узагалі працювати в сфері обслуговування непросто. Доводиться багато спілкуватися з дуже різними людьми. Та ця робота навчила мене прислухатися: адже коли виходиш на сцену, теж намагаєшся знайти спільну мову з кожним слухачем. Але хтось втомився, хтось засмучений ... І моє завдання – зловити настрій кожної людини в залі й заспівати так, щоб її стан кардинально змінився.

- Здається, ви також давали приватні уроки вокалу?
- Так, щойно я закінчила консерваторію, до мене звернувся директор одного відомого гурту з проханням дати кілька уроків вокалу його новій виконавиці. Дівчина була красивою, а ось голос… З голосом, чесно кажучи, було складно… Його взагалі не було! Та дівчина дуже хотіла співати, тому я все-таки вирішила їй допомогти. Втім можу дати таку пораду: якщо є красива зовнішність, але голосу немає, краще піти в моделі.

- Які якості необхідно розвивати, щоб домогтися успіху?
- Я стовідсотково переконана, що для досягнення успіху важливі три речі: талант, наполеглива праця і віра. Потрібно любити свою справу, наполегливо працювати і не пропускати знаки, які посилає вам Всевишній!

- Тобто ви вірите ви в долю?
- Вірю! Саме так було з «Новою хвилею». Я вже збиралася до Італії, буквально «сиділа на валізах». Удосконалювала мову, вчила складні арії, бо мала летіти до Мілану – співати в опері. Та за кілька місяців до від’їзду раптом подала заявку на «Нову хвилю»… Чому? Не знаю... Просто вирішила спробувати. І сьогодні ні про що не шкодую, ставлю перед собою нові завдання та впевнено чекаю на нові виклики.

- Як відновлюєте сили після концертів?
- Я – прихильниця відпочинку на природі: обожнюю сонце, воду і свіже повітря. А по-справжньому, душею і тілом, відпочиваю у себе дома, в Криму. Дім моїх батьків знаходиться на березі моря в оточенні величних Кримських гір та щедрих виноградників. Мої батьки фантастично готують! Дуже люблю корону страву мого тата – плов з овочами, приготований на великому казані на свіжому повітрі. А мама залюбки частує мене шарлоткою з яблук.

- Чи займаєтесь ви спортом? Як підтримуєте себе в прекрасній формі?
- Дякую за комплімент (сміється) Я надаю перевагу активному способу життя, фізичним навантаження в басейні та на біговій доріжці, заняття йогою. Намагаюся висипатися – не можу без сну. Зранку приймаю контрастний душ, роблю маски для обличчя.

- Ви слідкуєте за модою, відвідуєте модні покази Ukrainian Fashion Week?
- Останній тиждень моди припав саме на запис мого другого альбому All or Nothing, тому я змогла відвідати тільки показ Anouki Bicholla – це спільний бренд дизайнерів Анукі Арешидзе і Бічолла Тетрадзе. Мені дуже сподобалося, оригінальна колекція! Зацікавила мене й Марія Бех, котра стала володаркою премії «Відкриття року» на Best Fashion Awards (де я теж отримала нагороду в номінації «Натхнення року»). У Марії дуже лаконічні сукні, такий собі «лондонський» стиль. Ще мені подобається дизайнерський дует Каменська-Кононова та Олена Буреніна. Всі вони – достойні дизайнери, у моєму гардеробі є дуже цікаві речі від них. Хочу відзначити й бренд LUV'E Валерії Ковальської – красиві шкіряні вироби. Отже, мені подобаються тенденції сучасної української моди!

- А що любите одягати щодня?
- У повсякденному житті я люблю джинси, сорочки в клітину або горох, кеди чи кросівки, боти на низькому ходу. Рідко вдягаю взуття на підборах. Виходить, що поза сценою в мене скоріше хіпстерсько-реперський стиль.

- Часто купуєте одяг закордоном?
- Я часто їжджу закордон і якщо бачу якусь цікаву річ, то, звичайно ж, купую. У мене є речі, придбані в Лондоні, Парижі, Амстердамі та інших містах. Якщо річ якісна і хороша, якщо вона мені подобається і мені в ній класно, якщо в ній легко співається, я можу надягати її безліч разів.
- До речі, з чим була пов’язана кардинальна зміна вашої зачіски – з довгого волосся на каре?
- Каре, яке я ношу вже півтора роки, з'явилося насправді… через дику втому від зачісок. Однієї миті я відчула, що вже не можу витримувати всі ці укладки, завивки і т.п. Я втомилася, та й відчула, що і моєму волоссю від цього важко. Не можу сказати, що це було пов’язано зі зміною іміджу. Коли мене вперше після стрижки побачила Оля Фреймут, вона була вражена і все повторювала: навіщо ти це зробила, у тебе ж було таке шикарне волосся! Всі думали, що каре мені швидко набридне, а мені так дуже комфортно.

- Зачіску для вас змінити легко, а репертуар?
- Раніше я виконувала композицію «Мамин синок» – це була досить зухвала пісня. Зараз я її практично не виконую, бо відчуваю, що вона тепер чужа – за словами, за емоціями. Я вже не те зухвале дівчисько, яким була на момент виступу, тому зараз у мене – інший репертуар.

- А як вам сподобався досвід зйомок у кіно – в новому фільмі  українського режиссера Олеся Саніна «Поводир»?
- У цьому фільмі я зіграла, власне, головну жіночу роль. Це мій дебют як драматичної актриси. Моя героїня – це Ольга Левицька, співачка Харківського драматичного театру Леся Курбаса. Дуже складна роль, і мої вокальні дані в цьому разі були другорядними. Фільм вже знятий, тож незабаром чекаємо на прем’єру. Я була щаслива працювати з командою таких професіоналів, як Олесь Санін, головний оператор Сергій Михальчук, гримери, костюмери, освітлювачі. Дуже хочу, щоб доля фільму склалася вдало. І не тому, що я там граю. Це дійсно дуже вартісне кіно.

-  З'явилось бажання продовжити кінокар'єру?
- Із задоволенням, але тільки за умови хорошого сценарію. Попрацювавши зі справжнім професіоналом Олесем Саніним зрозуміла, що в жодному «fake», тобто чомусь невартісному, зніматися не буду. Навіть заради грошей.

- Ви маєте якесь хобі, яким займаєтесь у вільний час?
- Мені дуже пощастило, оскільки моя професія і є моїм хобі. Тому у вільний від своїх концертів, записів та інтерв’ю час я ходжу на концерти інших виконавців, слухаю різну музику. Також я колекціоную вінілові пластинки, люблю дивитись кіно, люблю зустрічатися і спілкуватися з друзями.

- Чи легко артисту знайте справжніх друзів у шоу-бізнесі?
- Друзів у шоу-бізнесі немає, всі зайняті своєю кар'єрою. Не знаю, погано це, чи добре, але це так. Багато підтримують одне з одним приятельські стосунки, але дружбою я б це не назвала.

- Ваше сценічне ім’я Джамала має чудовий переклад –  «прекрасна». А як ви бачите навколишній світ: у ньому більше прекрасного чи навпаки?
- Я намагаюсь радіти кожній хвилині життя, помічати в ньому все приємне і світле... (замислюється) Та це не означає, що в мене немає проблем, що я байдужа до тих людей, котрим потрібна допомога. Переконана, що музика змінює світ на краще, а ми, музиканти, можемо використовувати наш авторитет та публічність у соціальній діяльності. Особисто для мене доброчинність – це свідомий вибір. Я беру участь у благодійних концертах, передаю на доброчинні аукціони речі або лоти – наприклад, майстер-клас з вокалу . Однак вважаю, що повідомляти, скільки грошей перерахувала – неправильно. Це моя особиста справа, я роблю це не для піару. Я допомагаю, тому що відчуваю в цьому необхідність, і тому, що в мене є така можливість.

- І, врешті, розкрийте ваш секрет хорошого настрою?
- Мій секрет – послухати гарну музику. Це може бути і класика, і джаз, і рок. Ну і, звичайно, позитивне мислення.

Спілкувалась Таліна Гончарова
Компанія Nikon дякує співачці Джамалі за надані фотографії