Nikon Imaging | Україна | Європа

Дмитро Почіталін

Дмитро Почіталін – рекламний фотограф, котрий живе і працює у Києві. З 2012 року  знімає на фотокамеру Nikon D800, якою він повністю задоволений. Дмитро – багатогранна людина: успішний фотограф, велосипедист, іконописець, рибалка і турботливий батько трьох дітей. Залишається тільки дивуватись: і як він знаходить на все це час!

Для багатьох працювати в рекламному бізнесі – це робота мрії. Успіх Дмитра Почіталіна в рекламній зйомці справді вражає: в його портфоліо – іміджі для найгучніших рекламних кампанії нашої країни, створення фотографій для топових українських та міжнародних брендів. Тому дуже приємно і трішки несподівано, що у спілкуванні Дмитро виявився напрочуд скромною людиною, а також професіоналом, котрий не боїться поділитися своїми секретами.
Великою несподіванкою стало і те, що Почіталін пише ікони, ходить до церкви. Можливо, тому, його рекламні роботи позбавлені маркетингової агресивності. Скоріше, у них присутній тонкий гумор та доброзичливість.

- Дмитре, розкажіть про себе!
- Народився у Києві в 1980 році. Зараз професійний рекламний фотограф, маю понад 10-тирічний досвід зйомок різної складності. До фотографії професійно займався велоспортом, тож свій шлях у фотографії почав зі спорту: після завершення спортивної кар'єри мені подобалося фотографувати змагання. До речі, на одному з них познайомився з фотографом Сергієм Світлицьким, теперішнім керівником програми NPS-Україна.
Маю освіту від New-York Institute of Photography (www.nyip.edu) за спеціальністю  professional photography. В 2000-2005 рр. був фотографом Федерації велосипедного спорту України та компанії BIKE-PRO SPORT. У цей період брав участь у різних фотовиставках та конкурсах. Серед іншого, призер конкурсу «Світ очима мандрівника» та конкурсів від журналу «National Geographic».

- Ви вчилися фотографії у Нью-Йорку чи опановували курс дистанційно?
- Дистанційно. Це був початок 2000-х років і я відчув, що мені бракує знань, щоб серйозно зайнятися фотографією. Якось в Інтернеті натрапив на інформацію про NYIP, зацікавився. Сума на той час для мене була досить великою – тисяча доларів. Та я не жалкую, адже це був дуже ґрунтовний курс, де вивчалось все – від композиції до світла і користування камерою. Також важливою складовою було навчити фотографа заробляти на цьому. Давались детальні поради, як створити портфоліо, як себе позиціонувати, як прораховувати гонорар. На той час це була дуже прогресивна інформація, адже професійному фотографу і зараз недостатньо бути супертворчим і вмілим. Він повинен заробляти на фотографії, правильно вибудувати маркетингову і фінансову складову свого бізнесу.

- Як у вашому професійному житті з’явилась фототехніка Nikon?
- Я працював з фотоапаратами різних виробників і різних форматів. У роботі мені потрібні: висока роздільна здатність, можливість працювати в складних умовах освітлення, динамічний діапазон і розумна ціна обладнання.
Раніше кілька років знімав на середній формат. І ось навесні 2012 з’являється Nikon D800, камера, яка коштує в 10 разів дешевше середнього формату не програючи, а в певних умовах зйомки, навіть перевершуючи за характеристиками. Наприклад, за умов недостатньої освітленості середній формат не дозволяв знімати навіть на ISO400: з'являлися видимі цифрові шуми і страждала якість – це неприпустимо в рекламній фотографії. Nikon D800 дозволяє працювати як в «тепличних» студійних умовах, так і у важких умовах на локаціях. При цьому має великий динамічний діапазон.
Інший приклад – зйомка шоколадної цукерки в золотистій обгортці, коли потрібно показати фактуру шоколаду і передати градієнт блиску на обгортці. Не кожна камера охопить весь діапазон від темного шоколаду, до яскравого блиску на фользі. Тому з 2012 року знімаю на Nikon D800.

- Виставити правильне світло під час зйомки потребує від фотографа великої майстерності?
- Без світла неможливо зробити фотографію, а майстерність фотографа – навчитися бачити світло. Уміти не тільки бачити, а й створювати цікавий малюнок, який вигідно підкреслює достоїнства об'єкту зйомки.
Бачити світло і вміти ним користуватися – це вже дві різні здібності. А ще є відчуття композиції, закони перспективи, характеристики техніки, мода на тип освітлення і т. п. Вміння застосовувати ці знання на практиці дозволяють стати майстром своєї справи.

- Що для вас було найважчим у професійному становленні?
- Найважче – це початок. Важко знайти перші замовлення, важко завоювати своє ім'я на ринку, важко навчитися говорити НІ клієнту так, щоб він цього не помітив. З часом робота сама знаходить майстра, та і тут розслаблятися неможна. Потрібно завжди вивчати нове і стежити за тенденціями на ринку. Постійно з'являються нові обличчя і потрібно вміти тримати конкуренцію та йти попереду.

- Яка рекламна зйомка стала найбільш запам'яталась?
- Запам'ятовуються завжди найперші кроки. Пригадую одну цікаву історію: мені зателефонували і сказали, що потрібно зняти човни для каталогу. У моєму портфоліо в Інтернеті клієнту дуже сподобалося, як знятий автомобіль.
Знайти фотографа, котрий може професійно зняти машину, або катер дуже важко і переглядаючи мої фотографії машини замовник повірив у те, що краще мене ніхто не сфотографує продукт клієнта. Звичайно ж, я не сказав замовнику, що то була фотографія маленької іграшкової модельки автомобіля, і погодився на зйомку.
Кілька днів думав, як зняти десятиметровий човен так само красиво, як тридцятисантиметрову машинку. Досвіду не було. Придумав як спорудити великі відбивачі, як побудувати схему світла. Позичив у знайомих фотографів купу різного світла і впорався з завданням. Саме такі нестандартні рішення дозволяють вдосконалюватися і отримати в портфоліо щось особливе.

- Професійне вигорання – чи знайоме воно вам?
- Вигорання трапляється, коли людина занадто багато працює. Це можливо тільки на роботі. Коли людина робить те, що любить, то вона власне не працює, а займається улюбленою справою. Звичайно, трапляються важкі зйомки,  буває відчуття втоми, але це не вигоряння, а задоволеність.
Якщо копнути глибше, то людині для діяльності потрібен стимул або сенс. Буває намічається важка або малоцікава зйомка. Чого варто зняти каталог чоловічої білизни або 50 різновидів цукерок в одному ракурсі. У таких випадках просто ставлю достойну ціну. Клієнт або відмовляється, або хороший заробіток стимулює мене зробити все краще, ніж зазвичай. У підсумку маю менше роботи і більше улюбленого заняття.

- Чи є щось спільне між спортивною фотографією та рекламною?
- Якщо порівнювати з рекламною фотографією, то загальне – тільки фотоапарат і об'єктиви. В іншому багато різного. У спортивній фотографії ти є глядачем і це ніяк не впливає на події. Працюєш з доступним матеріалом і потрібно зловити момент. У рекламній фотографії фотограф впливає на сюжет, виставляє освітлення, він створює момент. Ловити і створювати момент – ось у чому різниця спортивної та рекламною фотографією.

- Я знаю, що ви пишете ікони. Як прийшли до цього?
- Все почалося з дня народження середньої дочки. Владиславі виповнився 1 рік, вона грала в ліжечку. Раптом подивилася в бік іконок над нею, заусміхалася і заплескала в долоні, ніби їй хтось всміхався й вітав з днем народження. Так було кілька разів у той день.
Я переконаний, що діти справді бачать духовний світ. До цього моменту донька ніколи не дивилася на іконки і жодним чином на них не реагувала. Ця чудова подія привела мене в іконопис, де поєднуються дві творчі сили –  мистецтво і релігія, по-іншому – краса і сенс.

- З чого почали писати?
- Як і будь-який іконописець, почав шлях від простого до складного: образи ангелів і святих, далі образ Богородиці, Спаса. Наступний етап, до якого ще не дійшов, – це зображення пам'ятних подій і Свят, наприклад, Народження Христове, Хрещення Господнє, Вознесіння та ін.
Навчання розпочав у школі іконопису, де спершу вчився писати аквареллю. Далі перейшов на натуральні пігменти з яєчним жовтком (фарба темпера).
У фотографії та іконопису багато спільного. Написання ікони схоже на проявлення фотографії. Процес створення ікони – це процес поступового розкриття зображення, коли воно, ніби вже заздалегідь дане в левкасі, проявляється, виступає на білій поверхні дошки: тим самим іконописець НЕ створює зображення, а відкриває його.
На жаль, таїнство появи і прояву зображення поступово втрачається і в фотографії, і в іконописі. Людина перестає бути творцем і передає весь процес створення бездушним машинам. Світ стає більш матеріальним і менш духовним. Зараз в іконописі маємо тисячі копій, та в них вже немає дотику людини, в них не вкладена душа. У фотографії – маємо тисячі бездумних кадрів. У великій кількості втрачається краса і сенс, втрачається мистецтво і духовність.

 - Маючи такий унікальний досвід у різних сферах, як би зараз визначили рекламну фотографію?
 - Це фотозйомка різних жанрів – предметна, інтер’єрна, фотозйомка за участю моделей, мета якої – створити найефективнішу картинку товарів чи послуг, яка б привернула  увагу потенційного клієнта

- Хто більше відповідає за успіх: фотограф чи той, хто створив ідею?
- З одного боку, завдання рекламного фотографа – максимально втілити створений креативною командою чи рекламним агентством імідж.
Тобто ідея є, вона затверджена клієнтом. Та з іншого боку, саме фотограф виявляє свій професіоналізм та творчість, щоб уявна ідея «ожила» і стала тим рекламним іміджем, який приверне вашу увагу. Тож багато що залежить від роботи в команді, коли фотограф має повне порозуміння з креативщиками, стилістами, моделями.
Також слід розуміти, що найкращий рекламний імідж був би неможливий без роботи дизайнера, котрий за необхідності здійснює кольороподіл, графічне редагування, спецефекти. І вже на фінальній стадії до роботи беруться профі підготовки до друку: вони адаптують матеріал згідно технічним умовам майбутнього друку залежно від поверхні, на яку буде наноситись зображення.
- Чи існує дружба в рекламній сфері? Адже рекламні іміджі часом дуже веселі, суперкреативні. Здається, на знімальному майданчику всі просто розважаються…
- Насправді це тільки здається. Звичайно, атмосфера в команді доброзичлива, та це не замінює трудових буднів, рутини. Загалом я в гарних товариських стосунках з представниками агентств і т.п., а дружба… Напевне, після кожної зйомки я можу додати людей у Facebook, щоб зберегти з ними контакт на майбутнє.

- А останні зйомки у Львові: що це було і як працювалося у місті кави та романтики?
- У Львові ми знімали рекламу з зіркою з західної Україні Дзідзьо для одного з українських мобільних операторів. Дзідзьо постійно жартує, тому праця з ним  – це завжди кумедно та позитивно. Навіть не почувалась втома від 600 кілометрів, проведених за кермом автомобіля. Зйомки у Львові –  це більше відпочинок, ніж праця. І, звичайно, ароматна львівська кава, як же без неї!

- У вашому послужному списку є приз від журналу-мрії багатьох фотографів «National Geographic». А чи є ще якісь нагороди, важливі для вас?
- 21 квітня в Нью-Йорку були визначені переможці найшановнішого всесвітнього конкурсу Дизайну та креативу (The 24th International Competition Honoring Outstanding Achievement in Design Communications Astrid 2015). Срібло в категорії «Календар» отримав офіційний календар ФК Шахтар («Ми віримо ... Я вірю ...»), у створенні якого я брав участь як фотограф. Ця перемога яскраво свідчить про те, наскільки талановиті люди працюють в Україні в галузі ПР та рекламних проектів. Я радий, що був частиною цієї команди.

- Чи маєте якісь особливі «фішки» в організації знімального процесу?
- Мені подобається, коли на знімальному майданчику панує максимально комфортна атмосфера. У мене є таке правило, що якщо харчування під час зйомки не передбачене замовником, то я завжди організовую кава-брейки за власний рахунок. Це доволі невеликі витрати, адже купити печиво, фрукти, каву чи мінеральну воду нескладно, а учасникам зйомки буде приємно, що вони можуть трішки відпочити просто на знімальному майданчику. До того ж це дуже заощаджує час, бо поки всі підуть кудись пити каву, півдня мине.

- Зараз багато людей захоплюються велосипедним спортом. Як вважаєте, чому це відбувається?
- По-перше, це допомагає бути в добрій спортивній формі та зрештою – це хобі. По-друге, займатись спортом сьогодні модно. Деякі веломани-любителі купують серйозну екіпіровку, регулярно тренуються, беруть участь у змаганнях. Тренуються як справжні спортсмени-професіонали, хіба що гроші за це не отримують.
Годі й казати, що закордоном цілком нормально пересуватися містом на велосипеді, бо це невитратно та екологічно. У Європі для чиновників нормально їздити на роботу саме таким транспортним засобом.

- На одному з тематичних велосайтів ви самі виступаєте в ролі журналіста, пишете про байк-фіт. Цікаво, що це таке?
- Байк-фіт це послуга з налаштування посадки на велосипеді виходячи з анатомічних особлівостей людини. Цим займається мій знайомий.
Правильна посадка на велосипеді, одна зі складових, яка безпосередньо впливає на ефективність, комфорт їзди та результат у спорті. Саме через неправильну посадку в більшості випадків з'являються міфи про те, що геометрія велосипеду в одного виробника краще, ніж в іншого. Один велосипед «котить», а інший ні. Так, геометрія рами важлива, але вона не так сильно впливає на їзду, як правильна посадка. Раджу звертатися до фахівців, котрі допоможуть правильно підлаштувати велосипед під анатомічні особливості конкретної людини. Так буде комфортніше, запевняю!

- Зараз у світі доба Інтернету та соціальних мереж. Ви активний користувач?
- Маю власний сайт, де можна прочитати інформацію про мене, побачити мої роботи і знайти мої контакти. Також маю профіль на сайті Української асоціації професійнх фотографів ukrainianphotographers.com. Загалом надаю перевагу особистому спілкуванню. Вважаю, що соціальні мережі створюють віртуальний світ. Наприклад, змінюється поняття дружби. Часто «друг» в Інтернеті може бути зовсім чужою людиною, в кращому разі, хорошим знайомим. Та й постійне «зависання» в мережі забирає купу корисного часу.

-  Дмитре, зараз така гарна осінь. А чи є сезонність в рекламній зйомці?
- У рекламній фотографії дійсно присутня певна сезонність. Спад роботи спостерігається усередині літа, коли працівники рекламних агентств і керівники компаній виїжджають у відпустки, а також взимку, маю на увазі кілька тижнів після Нового року. Восени – традиційне пожвавлення, пов’язане з новим навчальним роком, який структурує життя в нашій країні.

-  Що можете сказати про теперішній стан рекламного ринку?
- Рекламний ринок залежить від фінансового стану та політичної ситуації в країні. Якщо економіка розвивається, приходять нові компаніях, тоді люди вкладають більше грошей в рекламу. Коли не так, починається економія за всіма статтями, що якраз заразі  відбувається. Поки ситуація в країні не стабілізується позитивних зрушень не очікується. Та особисто в мене все гаразд: є цікаві проекти, від яких, окрім заробітку, отримую велике задоволення.

-  До слова, як провели літо,  чи вдалося отримати заряд енергії?
- Влітку я відкрив нову сторінку в своєму житті – риболовлю. Я не буду розповідати наскільки круто знайти і пограти з рибою, вивчити її поведінку.  Відкрив для себе багато цікавого!

- Справді, на вашій сторінці у Facebook безліч постів на цю тему. Навіть зафіксовано рекорд: форель вагою 525 грам!
- Мій рекорд з форелі вже складає 865 грам. Це лише початок. Ловля форелі мало схожа на інші види риболовлі. Потрібен особливий спінінг, тонкий шнур, маленькі наживки. При цьому форель жадібно атакує, кидається з боку в бік, вистрибує над поверхнею води. Півкілограмова форель пручається сильніше, ніж щука в кілька кілограм.
Та краще я розповім про те, як риболовля вплинула на мою фотографію. Завдяки цьому хобі багато часу став проводити на свіжому повітрі, зустрічати світанки, спостерігати за природою. Крім заряду енергії та відпочинку від міської суєти відкриваються очі на речі, приховані від жителя мегаполісу. Цікаво побачити природні світлові ефекти: веселку, сонячні промені, які проходять крізь ранковий туман, колірні переходи на хмарах під час заходу сонця. Цікаво було побачити як змінюється вид і об’єм предметів за різного характеру освітлення, зміну температури світла у різний час доби. Спостереження за сонячним світлом дозволяє піддивитися у природи красиві схеми світла і потім застосувати побачене на практиці під час роботи зі штучним світлом.
Власне, природа підказала, що потрібно більше працювати з колірними фільтрами. Прямі сонячні промені тепліші, ніж промені, розсіяні у повітряній атмосфері. Відповідно, основне джерело світла повинне мати більш теплу колірну температуру, ніж заповнююче джерело. І ось я дістаю колірні фільтри, починаю застосовувати фотоспалахи з різною колірною температурою в рекламній фотографії  – і картинка виходить теплою і позитивною.
Сталося так, що риболовля відкрила нове бачення на звичні речі, навчила не поспішати, більше звертати увагу на дрібниці, радіти і дарувати радість оточуючим.
- І останнє: на ваших рекламних роботах у всіх моделей дуже добрий погляд. Чи мені здалося?
- Напевно ви бачите гарну роботу кастинг-департаменту – це їм вдається знайти таких моделей (сміється).

Поради  Дмитра Почіталіна фотографам-початківцям,  котрі хочуть досягти успіху  в рекламній фотографії

Перша порада: знімати те, що любиш знімати! Коли любиш об'єкт зйомки і знімаєш його,  робиш це краще, ніж інші. Напрямків у фотографії багато: зйомка їжі, предметна зйомка, іміджева зйомка людей, fashion-фотографія, репортаж, весілля, love-story, стокова фотографія, спортивна фотографія. Бути фахівцем у всіх напрямках неможливо. Бажано спочатку вибрати свій шлях і рухатися вперед, любити свою справу і постійно вдосконалюватися – тоді з часом обов'язково стаєш фахівцем. Саме це цінують у будь-якій справі.

Друга порада: від зйомки потрібно отримувати або славу (портфоліо), або гроші. Ніколи не знімайте безкоштовно, і зі зростанням кількості замовлень підвищуйте гонорар. Інакше закінчиться тим, що будете працювати стільки, що ніколи буде заробляти гроші.

Третя порада: кожен повинен займатися своєю справою. Тому обробкою фотографії повинен займатися дизайнер, підготовкою зйомки – продюсер, підготовкою моделі –візажист, стиліст і перукар, реквізитом – реквізитор. Все це не зможе охопити одна людина. А якщо і зможе, то це не буде професійно. Фотограф повинен тільки знімати, а іншим повинні займатися спеціально навчені люди і крапка!


Спілкувалась Наталія Рудніченко
Компанія Nikon дякує Дмитру Почиталіну (www.pochitalin.com) за надані фото