З: Чому ви обрали саме Кенію для свого спеціального проекту?

Я хотів приїхати до Кенії, тому що дуже добре знаю її, особливо парк Амбоселі, де я провів багато часу протягом своєї кар’єри. Я вважаю, що робота в місці, у якому ти почуваєшся впевнено й комфортно, дуже спрощує планування та логістику під час реалізації подібних проектів, навіть ще до початку зйомки. Амбоселі – це моє найулюбленіше (і найкраще) місце у світі для фотографування слонів. Це недоторканний природній амфітеатр, домівка для 2000 слонів, серед яких є одні з найбільших у світі представників свого виду. І я без сумнівів можу сказати, що зробив деякі з моїх найулюбленіших знімків саме тут. Район Дандора в Найробі пропонує інший погляд на країну й дозволяє мені скористатись іншими техніками зйомки, а саме робити постановочні знімки в місцях, що іноді дуже відрізняються від нашого повсякденного життя. Сміттєзвалище площею 30 акрів у Дандорі – це унікальне місце з неймовірною візуальною складовою.

З: Яка тема поєднує ці два місця й зроблені вами знімки?

Я не спеціалізуюся на зйомці дикої природи, тому ідея попрацювати над двома проектами протягом одного тижня дала мені змогу розкрити дві сторони моєї "особистості" як фотографа.

Ці знімки, постановочні й звичайні, створено в одній країні, але на відстані понад 480 кілометрів одне від одного. Вони є яскравою демонстрацією того, що мотивує мене: бажання показати зв’язок між людством і дикою природою в різних обставинах.

Зйомка велася в різних місцях і за різними планами, але всі знімки пов’язані кількома факторами: композицією, що визначається особливостями об’єктів зйомки, можливістю обирати, що включати до знімка й що залишати за кадром, і, що найважливіше, демонстрацією двох неймовірних сторін цієї країни. Більшість людей знають лише про неймовірну дику природу й національні парки Кенії, але Найробі дає зовсім іншу картину: у багатьох його місцях банди воюють за територію та вплив, а саме місто, особливо Дандора, має багато проблем зі сміттям і екологією. Я хотів, щоб ці урбаністичні знімки створювали таке ж сильне враження, як і зображення слонів.

З: Як створення постановочних знімків відрізняється від зйомки об’єктів у природних умовах?

Я надаю перевагу місцям, що максимально відрізняються від того, що звик бачити глядач. Це може бути покинуте місто в штаті Монтана або арена громадянської війни в Судані. У цьому випадку я обрав місто Найробі, у деяких районах якого зараз дуже неспокійне життя. Підхід до такої зйомки цілком відрізняється від фотографування дикої природи, що часто потребує лише зайняття найбільш вдалої позиції. Лінійний план – від створення концепції до її реалізації – тут не працює, адже якщо тварина не дозволяє себе фотографувати, нічого не вдієш. Коли фотограф створює постановочні знімки, він має чітке уявлення про бажаний результат. У таких умовах рівень контролю набагато вищий, але це є справжнім випробуванням ваших здібностей як фотографа. Уся композиція підвладна фотографові, і це мені подобається.

З: Як ви готувалися до проекту такого масштабу?

Планування та дослідження для такого проекту надзвичайно важливі. Потрібно добре підготуватися й співпрацювати з людьми на місці, які допоможуть сфотографувати унікальні картини. На щастя, я добре знаю місця в Кенії й був упевнений, що плаский ландшафт дозволить створити яскраві фото з чітким тлом. Також необхідно залучити до роботи групу надійних людей, що максимально спростять ваше завдання. Багато фотографів можуть припуститися простої помилки: вони вважають, що натхнення від мандрівки до унікальних місць уже достатньо для роботи, але після прибуття на місце вони починають розуміти, що не спланували своїх дій. На щастя, у Кенії на мене чекала чудова команда, яка допомогла мені підготуватися морально й візуально, а також завчасно залучила потрібних людей, що гарантували максимально безпечні умови роботи.

З: Як ви працювали над знімками слонів із великими бивнями в парку Амбоселі?

Ця частина Кенії є домівкою не лише для величних табунів слонів, а й для кількох найбільших і найрідкісніших у світі слонів із великими бивнями. На жаль, на волі залишилося лише 22 цих чудових звіра, бивні яких такі довгі, що сягають землі.

Я вже був тут раніше, фотографував цих неймовірних тварин і тому знав, що в мене досить непогані шанси знову побачити тут найбільшого у світі слона. Його звати Тім, і коли ви його побачите, то зрозумієте, що це унікальний об’єкт для зйомки. Звісно, на місці ми поводились обережно, щоб не заважати Тімові в його природному середовищі. У цьому ми керувалися власним досвідом і вказівками єгерів парку. Ми лише спостерігали за його повсякденним життям, нічого не змінюючи.

Кінцевий результат – знімок цього слона спереду у всій його красі з відображенням кожної деталі його шкіри, енергії та розуму в його очах, а також його неймовірних бивнів – став саме таким, яким я й планував.

З: Яке обладнання ви використовували для зйомки?

Який об’єктив ви б не використовували для зйомки слонів, у цей час ви сидите в джипі. Будь-яка людина, котра знається на фотокамерах або на можливостях вашого обладнання, скаже вам, що знімок було зроблено зі штучного положення в машині. Тому для зйомки слона у всій його величі та для охоплення його розміру фотографувати необхідно з землі. Це можна зробити, лежачи під джипом (незручно, але є захист), за допомогою пульта керування (залежить від погоди) або (на мою думку, найоптимальніший варіант) з максимально близької безпечної відстані. Я вже працював із Тімом, знався на його поведінці й тому зміг впевнено наблизитися до нього на 20–25 метрів. Завдяки невеликій відстані мені знадобилися лише об’єктив AF-S NIKKOR 200mm f/2G ED VR II с надзвичайно високою різкістю й об’єктив AF-S NIKKOR 105mm f/1.4E ED. Це чудові об’єктиви Nikon із фіксованою фокусною відстанню й заповненим кадруванням. Для таких проектів я майже завжди використовую об’єктиви з фіксованою фокусною відстанню.

Під час вибору фотокамери я орієнтувався на те, що хочу просто сфотографувати Тіма як Тіма, тобто слона, що займається своїми справами. Тому мені була необхідна не велика кількість кадрів за секунду, а велика роздільна здатність. Фотокамера Nikon D850 ідеально підходила для цього завдання. Крім того, якщо ви захочете надрукувати фотографію для подання в натуральну величину (що я планую зробити), якість зображення буде не гіршою, ніж на екрані комп’ютера.

Щоб зняти помічника ватажка банди, я використовував об’єктив AF-S NIKKOR 35mm f/1.4G. У нього грізний, сильний вираз обличчя, і ширококутний об’єктив 35 мм дозволив ідеально зафіксувати його на знімку.

З: Як ви готувалися до зйомок у Найробі?

Дандора в Найробі – це дуже складний для зйомки район. У ньому розташоване одне з найбільших у світі сміттєзвалищ. Там стільки хімічних відходів, що доводиться носити маску. На жаль, близькість цього сміттєзвалища негативно впливає на здоров’я жителів передмістя.

У цьому районі також дуже розвинена бандитська культура, тому ще до поїздки я знав, що хочу зняти деяких з учасників банд. Ми заздалегідь зв’язалися з помічником ватажка однієї з банд, щоб отримати згоду на зйомку. У цьому незвичному місці мені хотілося створити щось із біблійними мотивами. Просто зробити портрет людини на фоні бідного району Найробі було недостатньо – потрібно було створити знімок, що змушував би задуматися. Для цього ми змайстрували драбину й використали її під час зйомки. Це зображення є ідеальним прикладом візуальних несумісностей – розумні, красиві чоловіки в чорних костюмах сфотографовані на фоні сміттєзвалища.

З: З якими труднощами ви зіткнулися час роботи на вашим спеціальним проектом?

Я був в Амбоселі 25 разів у різні пори року. Несподівано часті дощі ускладнили цю поїздку. Відверто кажучи, я не був готовий до цього. Земля була вологою, проїзд був важким (кілька разів ми навіть застрягали), і нам довелося більше працювати над тим, щоб спрогнозувати місцеперебування слонів із великими бивнями та знайти їх (зазвичай вони пасуться подалі від води). Ще однією проблемою було світло.

Чорно-білі знімки чимось схожі на фортепіано. Фортепіано має 88 клавіш, і найкращі піаністи використовують кожну з них. Чорно-білі знімки також мають поєднувати в собі всі відтінки – від яскраво білого до насичено чорного.

Це важко гарантувати за освітлення, яке не забезпечує достатнього контрасту, а освітлення під час цієї поїздки було проблемою, особливо в Дандорі. Жоден фотограф не хоче обмежуватися лише "середніми клавішами", але мені часто доводилося це робити, що ще більше ускладнювало створення ідеальних знімків. Звісно, кожна зйомка має свої складні моменти, але ця поїздка повною мірою продемонструвала важливість адаптації до умов і вчасного спонтанного реагування на них.

З: Чим для вас стала реалізація цього проекту за сприяння Nikon?

Я завжди вважав, що мені пощастило бути фотографом, і я вдячний Nikon за допомогу на всіх етапах моєї кар’єри. Кожен проект важливий, але саме цей став символом моєї тісної співпраці з компанією Nikon і роботи з її фотокамерами й об’єктивами, через які я дивлюся на світ майже щодня та які дали мені змогу зробити деякі з найважливіших у моїй кар’єрі знімків. Сподіваюся, що цей проект надихне інших втілювати свої мрії в життя, створювати якісні й унікальні знімки, а також якнайбільше подорожувати в пошуках надзвичайного й неочікуваного.